Новокодацький район КЗДО (ясла-садок) №235 ДМР "ШПАЧОК"

Сторінка психолога

 

 

 

 

Профілактика психологічних травм у дитини

  • Любіть та підтримуйте свою дитину. Гарне ставлення батьків допоможе їй зрозуміти - життя прекрасне.
  • Пам"ятайте, що виховання дитини потребує терпіння, смовідданості та внутрішньої стабільності.
  • Розвивайте своє вміння зі щирим інтересом розпитувати дитину, вислуховувати її.
  • Розширюйте уявлення дитини про людські почуття.
  • Учіть дитину адекватно реагувати на певну подію, вчиногк, результат діяльності.
  • Навчайте з оптимізмом ставитися до труднощів, розповідайте як їх долати.
  • Розвивайте власну силу волі та вимогливість до себе.
  • Пам"ятайте, що дитині потрібен час до відпочинку, не перевантажуйте її.
  • Допомагайте дитині повірити у себе та в свої сили.
  • Намагайтеся бути одночасно вимогливим і справедливим.

 

Виховуємо обдарованих дітей (поради батькам,які прагнуть розвивати здібності своїх дітей)

1.Не стримувати розкриття потенціальних можливостей психіки .
2.Уникати однобокості в навчанні та вихованні.
3.Непозбавляйте дитини ігор,забав,казок,створювати умови для виходу дитячої енергії,рухливості,емоційності.
4.Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб(почуття безпеки,кохання,повага до себе та оточуючих),оскільки людина,енергія якої пригнічена загальними проблемами,найменше спроможна досягти висот самовираження.
5.Залишайте дитину на самоті й дозволяйте займатися своїми справами. Пам’ятайте: «Якщо ви хочете своїй дитині добра,навчіть її обходитися без вас».
6.Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до невдач. Уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини.
7.Будьте терплячими до ідей,поважайте допитливість,запитання дитини. Відповідайте на всі питання,навіть,якщо вони,на ваш погляд,виходять за рамки дозволеного .
8.Навчати слід не того,що може сама дитина,а того,що вона опановує за допомогою дорослого,показу,підказки.

/Files/images/003.gif

 

 

 

ПОРАДИ ЩОДО АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ:

Шановні батьки! Усвідомте, що ваше власне хвилювання передається дитині. Щоб запобігти цьому, заздалегідь познайомтесь з вихователями та особливостями організації життя в групі.
• Дайте дитині позитивну перспективу: розкажіть, що в дитячому садочку багато іграшок, діток, і їй там буде добре, цікаво, весело.
• Підпорядкуйте домашній режим режиму роботи дитячого садка, особливо додержуйте часу вкладання спати і період харчування.
•Навчіть дитину елементарних навичок самообслуговування.
• Подбайте про психічне і фізичне здоров’я дитини.
• Повідомте вихователів про звички та вподобання вашого малюка, про особливості здоров’я і поведінки.
• Потурбуйтеся про нервову систему вашої дитини. В перші дні перебування не залишайте її на цілий день у дитячому садку.
• Тримайте тісний зв’язок з персоналом групи, і будете певні, що працівники зуміли прийняти і зрозуміти вашу дитину, і по-материнськи дбають про неї.

Рекомендації батькам з підготовки дітей до дитячого садка

Зверніть увагу на домашній режим харчування та сну й потроху наближайте його до того режиму, що буде у дитячому садку.
Поступово формуйте навички спілкування дитини з однолітками: гуляйте з ним на ділянці дитячого садка, залучайте до спільної діяльності з іншими дітьми.
Привчайте малюка до самостійності й доступного для його віку самообслуговування.
Розповідайте дитині, що таке дитячий садок, навіщо туди ходять діти, чому ви хочете, щоб вона туди пішла.
Проходячи повз дитячий садок, з радістю нагадуйте дитині, як їй пощастило — восени вона зможе ходити сюди. Розповідайте рідним і знайомим у присутності малюка про свою удачу, кажіть, що пишаєтеся своєю дитиною, адже її прийняли до дитячого садка.
Докладно розповідайте дитині про режим дитячого садка: що, як і в якій послідовності вона робитиме. Чим докладнішою буде ваша розповідь, і чим частіше ви будете її повторювати, тим спокійніше й упевненіше почуватиметься ваш малюк, коли піде у дошкільний заклад.
Учіть дитину гратися. Психологи виявили чітку закономірність між розвитком предметної діяльності дитини та її звиканням до дитячого садка. Найлегше адаптуються малюки, які вміють довго, різноманітно й зосереджено діяти з іграшками. Уперше потрапивши до дитячого садка, вони швидко відгукуються на пропозицію погратися, з інтересом досліджують нові іграшки. Дитина, яка вміє гратися, легко йде на контакт із будь-яким дорослим.
Розробіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги, так їй буде легше відпустити вас.
Пам'ятайте, що на звикання дитини до дитячого садка може знадобитися до півроку. Розраховуйте свої сили, можливості й плани.
Переконайтеся у тім, що вашій родині дитячий садок необхідний саме зараз. Будь-які ваші коливання дитина використовуватиме для того, щоб протистояти відвідуванню дитячого садка. Легше й швидше звикають діти, батьки яких не мають альтернативи дошкільному закладу.
Чим з більшою кількістю дітей і дорослих, з якими дитина спілкуватиметься у дитячому садку, вона побудує стосунки, тим швидше вона звикне. Допоможіть їй у цьому. Познайомтеся з іншими батьками та дітьми. Відвідуйте разом з дитиною прогулянки у дитячому садку. Чим ближчими будуть ваші стосунки
з вихователями, іншими батьками та їхніми дітьми, тим простіше буде звикнути вашій дитині.
У присутності дитини уникайте критичних зауважень на адресу дошкільного закладу і його працівників. Ніколи не лякайте дитину дитячим садком.
Приблизно за тиждень до першого відвідування дитячого садка попередьте дитину, про це, щоб вона спокійно очікувала майбутню подію.

Прийоми, що полегшують дитині ранкові прощання

Навчіться прощатися з дитиною швидко. Не затягуйте розставання. Інакше малюк відчує ваше занепокоєння і йому буде ще складніше заспокоїтися.
Покладіть малюку до кишеньки яку-небудь пам'ятну річ, що нагадуватиме про вас і про те, як сильно ви його любите.
Ніколи не намагайтеся «вислизнути» непомітно від дитини, якщо хочете, щоб вона довіряла вам.
Вигадайте забавний ритуал прощання й строго дотримуйтеся його, наприклад завжди цілуйте дитину в щічку, а потім ніжно потріться носиками або що-небудь подібне.
Не намагайтеся підкупити дитину, щоб вона залишилася у дитячому садку за нову іграшку.
Чітко дайте дитині зрозуміти, що хоч би які істерики вона влаштовувала, їй все одно доведеться йти до дитячого садка. Якщо ви хоч раз піддастеся дитині, надалі вам буде вже набагато складніше впоратися з її вередуваннями й слізьми.

 

 

 


ПОРАДИ ПСИХОЛОГА БАТЬКАМ З ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

       1. Якщо ви бажаєте здоров’я своїм дітям, необхідно побудувати весь побут у сім’ї за принципами здорового способу життя:

  • живіть у певному режимі праці, відпочинку, харчування, а саме: вчасно лягайте спати, харчуйтеся;
  • починайте день з посмішки та фіззарядки;
  • облиште курити, вживати алкоголь при дитині;
  • залишайте за порогом дому роздратованість  невдачами і поганим самопочуттям, бо все це непомітно передається членам вашої родини. Відбувається поступове накопичення стресовоїенергії, яка виснажує нервову систему ,порушує роботу всіх систем організму, знижує його захисні функції;
  • не ставайте рабами телевізора, особливо у вихідні. Знаходьте час для спілкування з природою. Це допоможе відновити нервову систему, підвищити імунітет. Пам’ятайте, що вигляд хворобливої людини пробиває біоенергетичний та психологічний захист інших;
  • дуже добре, якщо ви захоплюєтеся спортом, це допоможе залучити до здорового способу життя і дитину;
  • пам’ятайте, що вс іваші звички – це не більш ніж стереотипи, що створюють оманливе відчуття комфорту. Ваші нові звички, для набуття яких потрібні вольові зусилля, принесуть вам і вашим дітям щастя повнокровного, здорового життя, подарують комплекс нових відчуттів.


       2. Якщо ви бажаєте бачити вашу дитину працьовитою ( а лише це дає змогу реалізувати себе в житті і претендувати на успіх), то:

  • ніколи не позбавляйте своїх дітей участі у сімейній праці. Це не тільки виховує навички, а й формує звичку робити щось у сім’ї і для сім’ї;
  • ніколи не говоріть погано про наслідки діяльності дитини, прогнозуйте результат. Страх невдачі не повинен обмежувати творчість  та ініціативу;
  • ніколи не виносьте „сміття з хати”;
  • не поділяйте працю в сім’ї на „жіночу” і „чоловічу”. У цьому запорука виховання почуття обов’язку стосовно будь-якої праці, необхідність якої висуває життя.


       3. Якщо ви хочете бачити своїх дітей здатними збудувати міцну сім’ю, бути щасливим у ній, подарувати вам вдячних і культурних онуків, то:

  • будьте витриманими та спокійними у родинному колі, зберігайте доброзичливий, інтелігентний тон спілкування;
  • приділяйте своїм дітям максимум уваги у вільний від роботи час,  співпереживайте разом з ними створюйте атмосферу абсолютної єдності інтересів у сім’ї;
  • з підкресленою повагою ставтеся до дружини (чоловіка) , постійно підносячи в очах  своїх дітей культ жінки, матері ( батька – глависім’ї, добувача). Уникайте суперечок, конфліктів, скандалів, навіть критики в присутності дітей;
  • обов’язково проводьте сімейні свята – це психологічне обґрунтування сім’ї як джерела єдності й радості!


       4. Якщо ви хочете бачити своїх дітей культурно розвиненими особистостями, то:

  • не пошкодуйте часу, коштів для спільного культурного відпочинку зі своїми дітьми. Людина багата насамперед у своїй емоційній сфері. Не збіднюйте життя обмеженням матеріальних та фізіологічних потреб, адже життя дається лише один раз;
  • цікавтеся успіхами дитини в образотворчому мистецтві, хореографії, співах;
  • було б непогано, якби у дитини з’явилося хобі. Дуже добре, якщо захоплення дитини успадковується від батьків, тоді ваш сини або донька – назавжди ваш друг і спільник, а ви для них – високий авторитет.


       5. Якщо ви НЕ бажаєте бачити своїх дітей  безпринципними, то: в жодному разі не дозволяйте собі займатися в присутності ваших дітей плітками, критиканством на адресу своїх родичів, знайомих, вчителів.  Звичайно, ілюзії небезпечні, однак зневіра у людях – страшніше, бо ілюзії нас підводять іноді, а зневіра отруює життя щохвилини. Особливо неприпустиме розвінчування учителя, який з усіма своїми недоліками намагається навчити хорошого. Якщо батьки навіюють своїй дитині недовіру до вчителя, дитина робитиме протилежні висновки навіть із того, що є правильним з усіх точок зору. 

 

Таким чином, вся система виховання в сім’ї повинна будуватись лише за двома принципами:

  • Ваш власний стиль і поведінка мають відповідати вашому ідеалу у вихованні.
  • Відповідно до вашого ідеалу ви повинні забезпечувати такі умови, за яких різні види корисної діяльності поступово сформують особистість з вашої дитини.

 

 


 

 

Рекомендації психолога для батьків майбутніх першокласників.

 

 

• Підтримайте в дитині її прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового становища.


• Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими вона зустрінеться в школі. Поясніть їх необхідність.


• Ваша дитина прийде в школу, щоб вчитися, у неї може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.


• Складіть разом з дитиною розпорядок дня, стежте за його дотриманням. Не пропускайте труднощі, можливі у неї на початковому етапі оволодіння учбовими навиками. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, намагайтеся впоратися з ними на першому році навчання.


• Підтримаєте дитину в  бажанні добитися успіху. У кожній роботі обов'язково знайдіть, за що можна її похвалити.


• Пам'ятаєте, що похвала і емоційна підтримка («Молодець!», «Ти так добре впорався!») здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення дитини.


• Якщо вас щось непокоїть в поведінці дитини, її учбових справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.
• Зі вступом до школи в житті вашої дитини з'явиться людина більш авторитетна, ніж ви.
Це – вчитель. Поважайте думку дитини про свого педагога.


Шановні батьки!

   Початок відвідування дитячого садочка – це нові умови життя і діяльності, нові взаємини та дуже непростий період для Вас та Вашої дитини, який потребує активних психологічних та фізичних сил.

 

   Підготуйте свою дитину до цього завчасно.

 

·       Щоб запобігти порушенню емоційного стану дитини, яким часто супроводжується адаптація, усвідомте, що ваше власне хвилювання передається дитині! Тому заздалегідь познайомтеся з вихователями та особливостями організації життя в групі. Будьте впевнені, що Вашій дитині в садочку буде добре, і ваш позитивний настрій неодмінно буде передаватися дитині.

 

·       Дайте дитині позитивну перспективу: розкажіть, що в дитсадку їм буде дуже добре, цікаво, весело. Там є  багато іграшок, дітей, з якими можна товаришувати, на них чекає багато цікавих занять.

 

·       Якщо плануєте ходити до дитячого садочку, не думайте про те, як часто буде хворіти Ваша дитина. Краще заздалегідь займіться загартовуванням. Позитивні думки батьків допоможуть маляті скоріше адаптуватися.

 

·       Подбайте про здоров`я дитини. Якщо є можливість, з 4 по 8  - 10 день зробіть перерву у відвідуванні дитиною дитячого садку з метою профілактики захворювань, тому що саме в цей період слабшають захисні сили організму.

 

·       Потурбуйтеся про нервову систему дитини. В перші дні перебування не залишайте малюка на цілий день у дитсадку.

 

·       Повідомте вихователів про звички та вподобання Вашого малюка, про особливості здоров`я, поведінки, харчування.

 

·       Підпорядкуйте домашній режим до режиму дитячого садку, особливо дотримуйтеся часу вкладання до сну і періодів харчування.

 

·       Розробіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги, і їй буде простіше відпустити Вас. Не затягуйте момент прощання.

 

·       Вдома пограйте з дитиною за допомогою іграшок в дитячий садок, розподіліть ролі дітей, вихователів. Нехай іграшка знайде собі друзів і через неї спробуйте вирішити проблеми, що виникають у дитини, орієнтуйте гру на позитивні результати.

 

·       Поговоріть з дитиною про можливі труднощі, до кого вона може звернутися по допомогу. Наприклад: «Якщо ти захочеш пити, підійди до вихователя та скажи:  «Я хочу пити», і Світлана Михайлівна наллє тобі води» і т.д.

 

·       Тримайте тісний зв`язок з персоналом групи, і будьте певні, що працівники зуміють прийняти і зрозуміти Вашу дитину, і турботливо дбатимуть про неї.

 

·       Пам`ятайте, що звикання дитини до дитячого садку може тривати до півроку. Розраховуйте свої сили, можливості та плани. Краще, якщо на цей період у родини буде можливість підлаштуватися до особливостей адаптації маляти.

 

Як виховати в дітях чесність


Інформацію подано практичним психологом ДНЗ Швець І.В.

 

Порада 1. Вірте вашій дитині.

Як правило, діти на довіру відповідають довірою, а якщо їх обманять не зрозуміють цього. Хай дитина відчуває і знає, що ви йому вірите. Пусть ребенок знает и чувствует, что вы ему вірите

Порада 2. Поясніть, що на правді тримається світ, на дитячій мові - вона корисна.

Люди живуть у злагоді, якщо довіряють один – одному.

Порада 3. Не створюйте ситуації для обману.

Уникайте двояких запитань, коли легше сказати неправду, чим правду.

Порада 4. Не вчиняйте принизливих допитів.

Порада 5. Винагороджуйте правдивість.

Якщо ваш малюк зізнався вам, то покажіть йому свою радість : «Я радію від того, що ти чесна людина, тому що ти сказав ПРАВДУ».

Порада 6. Показуйте приклад чесності.

Чи просите Ви відповідати по телефону, що вас немає вдома ?

 За своєю прородою діти чесні. А обман дітей ми провокуємо самі. Спочатку - провокуємо, а потім, якщо дитині раз за разом вдається уникати неприємностей завдяки своїм "казочкам", вони звикають брехати.

Як ми це робимо ?

Найтиповіший спосіб - поставити дитину в ситуацію, коли їй потрібно вигадувати, придумувати казки для батьків. Можливо, у дитини великі неприємності, такі, що одному не справитися ? Чому вона про це не говорить ? Можливо, не моє надії на ваше розуміння, допомогу ? Соромиться ? Не довіряє ? Боїться ? Вона буде шукати допомоги в іншому місці ? А чи знайде ?
А якщо знайде – то яку ?
Як видно, дитяча брехня небезпечна не тільки тим, що вас вводить в оману, а й тим, що дитина відсторонюється від вас ! А це свідчення того, що дитина сумнівається у вашій безумовній любові !

Дитина чесна зі своїми батьками тільки тоді, коли :

  1. Довіряє їм
  2. Не боїться їх гніву чи осуду
  3. Впевнена, щоб не сталося його не принизять як особистість
  4. Обговорювати будуть не її, а вчинок, який потрібно виправити
  5. Допоможуть, підтримають, коли їй погано
  6. Дитина твердо знає, що ви на її боці
  7. Впевнена, якщо накажуть, то мудро, справедливо, в дітей, взагалі, сильно розвинено почуття справедливості, вони зневажають тих, хто її не проявляє - і деспотів, і занадто м’яких !

Маленька брехня, помножуючись, породжує велику недовіру. Із зникненням довіри, повільно руйнується бузумовна любов ! Дитина розуміє : є умови за яких мене будуть любити.
Любов для неї стає іншою - обумовленою.

 Якщо ви спіймали свою дитину на брехні, не поспішайте її звинувачувати. Запитайте себе : «Чому вона не каже мені правду ?» А що погляньте на дитину як у дзеркало. Що посієш – те й пожнеш !

Далі перераховані ознаки того, що дитина говорить вам неправду. Але ще раз вам нагадуємо, що це не причина її звинувачувати. Це причина задуматися : в які умови ви ставите свою любов ? Що потрібно зробити, щоб повернутися первинної, безумовної любові ?

Отже, вас повинно насторожити, якщо дитина, розповідаючи щось, або відповідаючи на ваше запитання :

  1. Намагається не дивитися вам в очі
  2. Починаючи щось говорити, підносить руку до роту, в малят цей жест явний, у старших менш виразний- торкається
  3. Потирає очі
  4. Часто покашлює під час розмови
  5. Потирає підборіддя, виски
  6. Несвідомо торкається носа
  7. Посмикує мочку вуха
  8. Почісує шию, відтягує комірець
  9. Тримає руки в карманах, бажаючи щось приховати .

Ознаки, за якими визначається, що батьки говорять неправду, перераховувати взагалі не потрібно ! Не хочеться вас лякати, але діти це завжди прекрасно відчувають!