Педагогічна рада "Формування якісного рівня патріотичного виховання дошкільників засобами інтегрованої освітньої діяльності.

Формування громадянської компетентності дошкільників

Одним із вагомих показників моральності особистості є патріотизм. Першочергове завдання патріотичного виховання дошкільників – зміцнити почуття любові й поваги кожної дитини до найближчих їй людей та сформувати не менш ціннісне ставлення до усталених у суспільстві морально-етичних норм, до Батьківщини, українського народу.

Робота з громадянського та патріотичного виховання дошкільників  базується на їх ознайомленні з традиціями,звичаями, культурними особливостями народу. Формування патріотичних почуттів, світогляду дитини передбачає передусім пошук разом з дітьми моральних зразків правильної поведінки, кращих зразків сімейно-родинного виховання, культури спільного проживання у групі дитячого садка, у сім’ї, колі друзів, а відтак формування на цьому підґрунті власних цінностей і переживань. Адже патріотичне ставлення до рідної мови, культури, Батьківщини можна сформувати лише на основі ціннісного ставлення до найближчого оточення, сім’ї та рідної домівки.

Основні завдання педагогів у роботі з патріотичного виховання дітей дошкільного віку:

1.     розширювати уявлення про місце кожної людини в соціальному середовищі, необхідність дотримання морально-етичних норм суспільства;

2.     формувати у дітей позитивний образ Батьківщини та рідної домівки;

3.     виховувати любов і повагу до членів своєї родини, бажання піклуватися про них;

4.     формувати ціннісне ставлення до культури українського народу, його історичного минулого, мови, звичаїв та традицій;

5.     виховувати почуття власної гідності як представника українського народу;

6.     навчати дотримуватися культури поведінки у щоденній життєдіяльності.

Робота з патріотичного виховання дітей організовується відповідно до їхніх вікових особливостей і можливостей.

Педагоги мають :

-         досконало володіти знаннями, необхідними для реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти;

-         орієнтуватися на вікові та індивідуальні особливості дошкільників;

-         вміло поєднувати репродуктивну й продуктивну діяльність, спонукаючи дітей до творчої;

-         використовувати в роботі з дітьми сучасні форми роботи, ІКТ-технології;

-         активно залучати батьків до участі в освітньому процесі.

Ідеями громадянського виховання, високого ставлення до Батьківщини, до родини як її невід’ємної складової пронизана творчість В.Сухомлинського, яку доцільно використовувати в роботі з дітьми. Невеликі за обсягом, але надзвичайно влучні, з глибоким морально-етичним змістом, твори В.Сухомлинського цікавлять дошкільників. Діти старшого дошкільного віку вже здатні розуміти і сприймати навколишній світ, самостійно робити висновки й узагальнення, логічно мислити. В.Сухомлинський радив розпочинати виховання громадянина з дитинства, адже це найважливіший період людського життя, він наголошував, що  Батьківщина починається  з любові до батьків, своєї родини.

Використання в роботі з дошкільниками творів В.Сухомлинського надзвичайно позитивно впливає на розвиток особистісних якостей дітей, зокрема людяності, доброзичливості, шани до землі, на якій вони зростають, до батьків, які дали їм життя.

Художні твори , які можна використати в роботі з дітьми дошкільного віку, містяться в збірці В.Сухомлинського «Квітка сонця».

Народознавство як засіб духовно-морального виховання.

Підготувала
 вихователь Шаповал М.А.

У роботі з дітьми не завжди працюють правила та усталені стереотипи.Дорослі мають відчути прагнення дитини, орієнтуватися на її інтереси та потреби.
Ефективними засобами духовно-морального виховання є:
-рідна мова та усна народна творчість;
-народна гра та іграшка;
-пісенне та хореографічне мистецтво;
-кращі зразки народного та авторського декоративно-прикладного мистецтва;
-календарно-обрядові свята;
-народні звичаї, традиції;
-родинно-побутова культура.

Практика свідчить , що значно легше виховувати у дитині духовність та навчати критично оцінювати власні й сторонні вчинки із позицій добра і зла за допомогою народознавства.
Для систематичного і планомірного введення дітей у світ національної культури—необхідно збагатити предметно-ігрове розвивальне середовищеосередками народознавчого спрямування:
-етнографічний куточок ( ляльки у нац.костюмах, зразки виробів декоративно-прикладного мистецтва, посуд, іграшки,муз.інструменти, вишивані вироби);
-народознавча ігротека ( добірка ігор народознавчого змісту: «Моя Україна», «Державні символи України», «Рідна Україна», «Моя країна-лото»);
-зона театральної діяльності( різні види театру та атрибути для постановок вистав, укр.нац.костюми для дітей);
-тематична бібліотека( казки, вірші,загадки, приказки, лічилки, колискові);
-куточок зображувальної творчості( зразки укр-х декоративних розписів—петриківський, опішнянський, косівський, та твори укр-х художників-Марії Приймаченко, Катерини Білокур, Олени Поліщук);
Така організація предметно-ігрового розвивального середовища дає дітям змогу закріплювати набуті знання в самостійній ігровій та продуктивній діяльності, обираючи улюблені ігри та заняття.

Виховання дух-моральних якостей дітей слід починати з виховання любові до своєї родини.

У своїй роботі запропонувала такий проект - «Дерево мого родоводу»
( він включає в себе цикл ігор, занять, бесід про найближчих людей, велика увага приділяється  ознайомленню дітей зі значенням у їхньому житті хрещених батьків, детальному вивченню власного імені та імен близьких людей, значенням прізвищ, вихованню ціннісного ставлення до батьківської домівки.
Учасниками проекту є – діти та їх батьки).

У проектній діяльності можна використовувати фольклорний матеріал, зокрема народні приказки, прислів`я.
Для сприймання вони доступні усім віковим групам.
!!!!!Зверніть увагу.Діти за одне заняття здатні запам`ятати не більше 3-х прислів`їв.
При вивченні можна застосувати метод наочного моделювання.