Попередження пожежі від пустощів та необережного поводження з вогнем

Щоб не допустити пожежі необхідно виконувати наступні правила пожежної безпеки:

– зберігати сірники в місцях, недоступних дітям;

– не дозволяти дітям розводити багаття;

– не дозволяти самостійно вмикати електронагрівальні прилади;

– не дозволяти користуватися газовими приладами;

– не допускати перегляд телепередач, користування комп’ютером за відсутності дорослих;

– не залишати малолітніх дітей без нагляду;

– не вмикати електроприлади з пошкодженим дротом чи струмоприймачем;

– не нагрівати лаки та фарби на відкритому вогні;

– не заставляти шляхи евакуації (лоджії, балкони, коридори);

– не зберігати на балконах легкозаймисті речовини (бензин, мастила, ацетон);

– не сушити речі над газовою плитою;

– не користуватися саморобними ялинковими гірляндами;

– не влаштовувати піротехнічні заходи з балкону та поряд з будівлею;

– не палити в ліжку.

При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном «101».

 

Дії під час виникнення пожежі

 

Щоб зберегти життя своє та ваших близьких, дотримуйтесь послідовності дій під час виникнення пожежі:

– подзвонити до служби порятунку за номером 101;

– викликаючи службу порятунку, чітко називати адресу, поверх, номер квартири та своє прізвище; сповістити, що саме горить;

– негайно евакуювати з приміщення дітей, немічних людей та людей похилого віку;

– при евакуації уникати користування ліфтом, бо є ризик відключення ліфта від електроструму;

– при евакуації з висотного будинку більше шансів мають ті люди, що не біжать вниз крізь дим та вогонь, а шукають порятунку на даху будівлі;

– пересуватися потрібно швидко, але зважати на те, що кисню більше біля підлоги, а тому краще до виходу повзти, закриваючи обличчя вологою тканиною;

– при евакуації заручитися чиєюсь підтримкою, хто вас підстрахує і допоможе, якщо ви знепритомнієте від диму;

– намагатись загасити полум’я засобами первинного пожежогасіння;

– до первинних засобів належить вода, пісок, товста зволожена тканина (ковдра, килим), вогнегасник;

– за можливості м’які предмети вкинути до ванни та залити водою;

– вимкнути електропроводку, щоб уникнути ураження електрострумом;

– не відчиняти вікна, щоб не живити пожежу свіжою притокою кисню;

При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном «101».

Положення про батьківський комітет

ПОЛОЖЕННЯ ПРО БАТЬКІВСЬКИЙ КОМІТЕТ
ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

1. Мета, завдання, основні принципи діяльності

1.1. Метою діяльності комітету є захист законних інтересів своїх дітей в органах громадського самоврядування закладу, у відповідних державних, судових органах, а також надання допомоги педагогічному колективу в реалізації завдань дошкільного закладу.

1.2. Основними завданнями діяльності комітету є сприяння створенню умов для:

* формування та розвитку особистості дитини та її громадської позиції;
* виховання дітей шанобливого ставлення до державних святинь, української мови і культури, історії і культури народів, які проживають в Україні;
* формування загальнолюдської культури і моралі, культури міжетнічних відносин;
* захисту здоров’я та збереження життя і здоров’я дітей;
* всебічного зміцнення зв’язків між родинами, дошкільним закладом і громадськістю з метою встановлення єдності їх виховного впливу на дітей;
* організації роботи з розповсюдження психолого-педагогічних і правових знань серед батьків, підвищення їх відповідальності за навчання і виховання дітей;
* вирішення питань розвитку матеріально-технічної бази дошкільного закладу та його благоустрою.

Основними принципами діяльності комітету є:

* законність;
* гласність;
* колегіальність;
* толерантність;
* виборність;
* організаційна самостійність в межах повноважень, визначених цим положенням та законодавством;
* підзвітність і відповідальність перед загальними зборами батьків закладу, групів (групи).

2. Організація і зміст роботи батьківського комітету

2.1. Батьківський комітет обирається протягом вересня місяця на загальних зборах батьків дошкільного закладу більшістю голосів терміном на один рік.

2.2. Кількість членів батьківського комітету входять: представники від батьків кожної групи дітей, якого рекомендують групові батьківські збори, завідувач дошкільним закладом, лікар, представник шефських організацій.

2.3. Зі складу батьківського комітету обирається голова і секретар.

2.4. Кожен член батьківського комітету має певні обов’язки , виконує їх за допомогою активу. Склад комісії і зміст їх роботи визначаються батьківським комітетом залежно від умов роботи дошкільного закладу. Кожен член батьківського комітету може вносити на розгляд комітету питання, зв’язані з поліпшенням роботи дошкільного закладу.

2.5. Батьківській комітет за допомогою комісій, створених з активу, допомагає дошкільному закладу:

* в організації заходів педагогічної пропаганди серед батьків, загальних і групових батьківських конференцій по обміну досвідом сімейного і громадського виховання, доповідей і лекцій для батьків, батьківських лекторіїв, папок-пересувок для батьків, випуску стінних газет, відкритих днів для батьків;
* в налагодженні зв’язку дошкільного закладу з сім’ями вихованців;
* в організації чергувань батьків у дошкільному закладі;
* в створенні умов для оздоровлення дітей;
* контролювати організацію харчування дітей;
* в зміцненні господарчого стану закладу – ремонті приміщення, обладнання, господарчого інвентарю, в благоустрої та озелененні ділянок, виготовлення різних посібників, іграшок;
* організації дитячих свят, екскурсії та інших видовищ.

2.6. Батьківський комітет планує свою роботу у відповідності з планом роботи дошкільного закладу на рік і, виходячи з річного плану, складає робочі плани на квартал.

2.7. Рішення батьківського комітету можуть прийматися простим голосуванням при наявності 2/3 його членів.

2.8. Рішення батьківського комітету погоджуються із завідувачем дошкільного закладу.

2.9. Батьківський комітет підзвітний батьківським зборам, перед якими він звітує 2 рази на рік. За вимогою батьків можуть проводитися позачергові звіти батьківського комітету.

2.10. Члени батьківського комітету, які не беруть участі в його роботі, можуть бути відкликані батьківськими зборами до закінчення строку повноважень, а на їх місце обираються інші.

2.11. Плани і облік роботи батьківського комітету, протоколи засідань та інша документація зберігаються в справах дошкільного закладу і передаються за актом при здачі справ новообраному комітетові.

3. Права батьківського комітету

3.1. Батьківський комітет керується в своїй роботі „Положенням про батьківський комітет дошкільного навчального закладу”.

3.2. Батьківський комітет має право:

* виносити завідувачу пропозиції з усіх питань поліпшення виховної роботи , медичного обслуговування, організаційно-господарської роботи дошкільного закладу. Завідувач дошкільним закладом розглядає пропозиції батьківського комітету і доводить до його відома про прийняті ним рішення;
* систематично контролювати якість харчування дітей;
* заслуховувати повідомлення окремих батьків про сімейне виховання, популяризувати кращий досвід різними засобами;
* у випадках невиконання батьками своїх обов’язків по вихованню дітей вживати заходи по створенню нормальних умов життя дітей в сім’ї, в окремих випадках повідомляти по місцю роботи батьків та інші відповідні організації для громадського впливу;
* бути присутніми за запрошеннями на педагогічних, виробничих нарадах, на районних і міських конференціях по дошкільному вихованню.

 

ПРАВИЛА УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ

ДІТЕЙ У ДИТСАДКУ.

1. Формуйте у дитини позитивне ставлення до садка (багато іграшок, багато друзів).
2. Перед оформленням дитини в ДНЗ декілька днів погуляйте по території, залучайте дитину до рухливих та самостійних ігор, контактів з іншими дітьми.
3. Виховуйте в дитини навички самостійності, підтримуйте комплекс «Я САМ», щоб дитина в ДНЗ не почувалася безпорадною й самотньою.
4. Не залякуйте дитину садком, не погрожуйте залишити її тут у разі непослуху.
5. Перші дні залишайте дитину на 2 – 3 години до сну, поступово продовжуючи час перебування дитини в дитячому садку.
6. Вдома викликайте позитивні спогади від побаченого, бажання швидше піти до садка.
7. Увечері розпитайте дитину, як пройшов день у садочку, ознайомте усіх членів родини з тим, чим цікавим був день для малюка.
8. Постійно радьтеся з вихователем, якщо дитина трохи притомилася, нехай декілька днів приходить до дитсадка тільки на прогулянку.
9. Домашній режим та режим дитячого садка повинні мати однакову послідовність.
10. Успішна адаптація дуже залежить від рівня розумового розвитку дитини, рівня самостійності та комунікативних навичок, тому якомога більше спонукайте дитину до спілкування, не уникайте її запитань.

 

 

 

 

    Виховання в дитячому садку надає безліч можливостей.

• По-перше, це отримання самостійності. Дитина значно швидше і легше опанує навички самообслуговування, навчиться їсти, одягатися і роздягатися, прибирати за собою.
• По-друге, неабияку роль у розвитку дитини відіграє дитяче оточення. Це особливо важливо для перших і єдиних дітей в сім’ї. Діти вчаться взаємодіяти з іншими на основі домовленості, стримувати особисті бажання, ділитися тим, що мають самі. Це відбувається без повчань дорослих, лише за рахунок спілкування з іншими дітьми.
• По-третє, садок допомагає дитині позбавитися від егоцентричних настанов (прагнення дитини судити про все, що відбувається, з власної позиції і заперечувати всі інші). Дошкільнята, що відвідують дитячий садок, здатні враховувати позицію і думку іншого вже в чотири роки, в ситуації ж сімейного виховання егоцентричні настанови зникають лише в 5 – 6 років, інколи можуть зберігатися і до 7 – 8 років.

    Ці психологічні моменти особливо важливі для формування особистості дитини. Але не слід забувати і про медико-педагогічні аспекти: режимне харчування, відпочинок, прогулянки, заняття, забезпечення нормального догляду і нагляду.

 

    Адаптація – це пристосування організму до нової обстановки, а для дитини дитячий садок безсумнівно є новим, ще невідомим простором, з новим оточенням і новими стосунками. Адаптація включає широкий спектр індивідуальних реакцій, характер яких залежить від психофізіологічних і особистісних особливостей дитини, від сімейних стосунків, що склалися, від умов перебування в дошкільному закладі.

    Головне, треба пам’ятати, що до 2 – 3 років у дитини немає досвіду спілкування з однолітками. У цьому віці дорослий виступає для дитини як партнер у грі, взірець для наслідування і задовольняє потребу дитини в доброзичливій увазі та співпраці. Однолітки цього дати ще не можуть, оскільки самі потребують того ж самого. Тому дитина не може швидко адаптуватися до дошкільного закладу, оскільки сильно прив’язана до матері, та її зникнення викликає бурхливий протест малюка, особливо якщо він вразливий і емоційно чутливий.